Шлях України в НАТО: бажання і перспективи

Дата: 05.06.2023 14:57
Кількість переглядів: 42

Київ хоче в НАТО. Запросять чи запропонують альтернативу?

Київ дедалі наполегливіше вимагає запрошення до Північноатлантичного альянсу. Чим відповість НАТО? DW - про можливі варіанти та альтернативні формальному членству засоби гарантування безпеки України.

Фото без опису

Єнс Столтенберг і Володимир Зеленський у КиєвіФото: Alina Yarysh/REUTERS

Володимир Зеленський дуже сподівається, що вже на наступному саміті НАТО в липні у Вільнюсі Україну офіційно запросять до Альянсу. Так швидко цього, очевидно, не станеться. Більшість західних політичних діячів фактично виключають швидке приєднання України до НАТО. Але й ситуація 2008 року, коли лідери Альянсу на саміті в Бухаресті обмежилися туманними заявами про у принципі "відкриті" для України двері НАТО, швидше за все, не повториться. На Заході шукають проміжний варіант, здатний гарантувати  безпеку України на той період, поки вона не вступить до НАТО і не опиниться під захистом п'ятої статті Північноатлантичного договору.

Усі країни НАТО "у принципі" за членство України

Після зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Осло генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що всі країни-учасниці блоку "в принципі" згодні з тим, що Україна також буде у їхніх лавах. Та насамперед вона має пережити російську агресію і вийти з війни переможницею, додав він. "Цілком зрозуміло, що посеред війни ми не можемо говорити про нове членство", - сказала в Осло і глава МЗС ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock), маючи на увазі заявку Києва.

Водночас Столтенберг зауважив, що перебіг війни передбачити дуже важко, а тому в НАТО мають бути готовими до того, щоб після її закінчення можна було гарантувати безпеку України, аби унеможливити повторну спробу Росії напасти на сусідню країну. Зрозуміло, що найнадійнішою гарантією був би прийом України до НАТО, але для цього - крім відсутності бойових дій на своїй території - країна повинна відповідати низці критеріїв, щоб її запросили до Альянсу.

Критерії членства у Північноатлантичному альянсі

На цю обставину звернув увагу, зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), відповідаючи на запитання щодо можливого членства України в НАТО на пресконференції після саміту Європейської політичної спільноти в Молдові. Він згадав про необхідність відсутності у країни-кандидата прикордонних конфліктів із сусідами.

У разі очікуваної перемоги України і виведення російських військ з усіх окупованих та анексованих українських територій таких конфліктів у Києва більше не буде. Але є й інші критерії. Членом військово-політичного блоку НАТО може бути країна з працездатною демократією, ринковою економікою, шанобливим ставленням до меншин, яка сприяє мирному розв'язанню конфліктів, готова зробити військовий внесок в операції Aльянсу.

Деякі німецькі коментатори у зв'язку з цим багатозначно нагадують, що, наприклад, 1949 року Португалія, яка стала однією з країн-засновниць НАТО, була авторитарною державою. М'яко кажучи, проблематичною була ситуація із "працездатною демократією" в Туреччині та Греції, які стали членами НАТО 1952 року.

"Осяжна перспектива". Це скільки років?

Утім, головна відмінність від колишніх туманних обіцянок залишити для України "відкритими двері" в НАТО полягає в тому, що тепер у НАТО всерйоз думають про те, як забезпечити її безпеку вже найближчим часом.

У тексті інтерв'ю, яке канцлер Шольц дав виданню Welt 22 травня, багато хто звернув увагу тільки на його слова про те, що прийом України в НАТО "не станеться в осяжній перспективі". Але, по-перше, "осяжність" перспектив зараз видається набагато коротшою, ніж у 2008 році. А, по-друге, в тому ж інтерв'ю Шольц заявив, що "до сфери гарантій безпеки належить питання про те, наскільки сильно ми будемо забезпечувати Україну озброєннями".

"Після війни, - заявив Шольц, - Україна буде оснащена озброєннями західного виробництва". Можна нагадати, що й армії Швеції та Фінляндії, які тепер вступають до НАТО, вже давно оснащуються стандартними натовськими озброєннями.

Ще більш докладно Шольц говорив про це, відповідаючи на запитання в Молдові. Ідеться, за його словами, про те, щоб після війни Україна набула такої обороноздатності, щоб не тільки вона сама почувалася в безпеці, а й усім іншим країнам не кортіло зазіхати на неї.

Приклад Ізраїлю для України?

Приблизно таким чином забезпечується за підтримки Заходу, насамперед США, безпека Ізраїлю, хоча ця країна і не може розраховувати на ті гарантії, які мають згідно з п'ятою статтею члени НАТО, сказав DW ізраїльський військовий експерт Давид Шарп.

Однак у випадку з Україною, вочевидь, мова йде не тільки про постачання озброєнь. Про це говорять і президент Франції Еммануель Макрон, і сам Олаф Шольц. Правда, що вони мають на увазі, поки що не відомо. За словами канцлера, "гарантії безпеки мають бути конкретно описані, і водночас ідеться про те, щоб зрозуміти, хто їх може надати". З цього приводу, додав Шольц, "із друзями та партнерами ведуться інтенсивні дискусії".

Читайте також: НАТО обговорює гарантії безпеки та озброєння України за аналогією з Ізраїлем

Експертка: Європа зацікавлена у членстві України в НАТО

На об'єктивний інтерес не лише Києва, а й самої Європи у зближенні України з НАТО, а відтак і в її членстві звертає увагу очільниця групи експертів з безпеки в берлінському Фонді науки і політики (SWP) Клаудіа Майор (Claudia Major). Вона вказує на три аспекти.

<span>

По-перше, якщо коли-небудь у майбутньому Україну все-таки захопить або окупує Росія, про жодну стабільність і безпеку у Європі не може бути й мови. "Тож стабільна і захищена в НАТО Україна, - зазначає експертка, - відповідає і нашим інтересам безпеки".

По-друге, безпеку України необхідно забезпечити на період повоєнної відбудови, щоб багатомільярдні інвестиції на ці цілі не виявилися б витраченими даремно в разі повторної агресії Росії. І по-третє, членство або хоча б близькість до НАТО могли б уберегти Україну від неприємних "сюрпризів" у процесі її майбутнього приєднання до Європейського Союзу.

У перехідний же період - до повноцінного членства в НАТО - Клаудіа Майор пропонує надати Україні певний проміжний статус, який уже надав би їй змогу брати участь у зустрічах і самітах представників Aльянсу і навіть виступати ініціатором скликання засідань, переводити українські Збройні сили на стандарти НАТО і проводити спільні навчання, як це було у випадку зі Швецією і Фінляндією.

Джерело: https://www.dw.com/uk/kiiv-stukae-u-dveri-v-nato-zaprosat-uvijti-ci-zaproponuut-alternativu/a-65808627


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень