Як комунікувати на вулиці чи в укритті з людьми із порушеннями зору

Дата: 31.01.2023 11:47
Кількість переглядів: 77

Фото без опису

Порушення зору — це зниження здатності бачити, погіршення чіткості зору з певної причини. Такі порушення бувають різного рівня, зокрема, людина може бачити погано або ж бути повністю незрячою. Близько 90% людей з порушеннями зору мають залишковий зір, тобто, можуть бачити контури предметів, відрізняти світло і тінь.

Варто знати, що людина з інвалідністю не завжди потребує сторонньої допомоги. Адже люди, які мають вади зору, можуть і роблять те ж, що й решта. Наприклад, пересуваються містом та користуються транспортом. Проте, без допомоги супроводжуючого, це може вимагати більше часу та зусиль.

В умовах війни та у стресових ситуаціях, допомога супроводжуючого для незрячої людини є просто необхідною і вкрай важливою, оскільки кожна секунда може вберегти життя.

У разі потреби супроводжуючий зможе допомогти швидше евакуюватись, дійти до безпечного місця, отримати гуманітарну допомогу та інше.

Прості та дієві поради, які можуть стати в нагоді кожному при наданні допомоги або спілкуванні із людьми із порушеннями зору:

  •  при зустрічі назвіть себе та людей, які є поруч;
  • не робіть різких рухів, не хапайте людину за руки, не тягніть її в невідомому для неї напрямку;
  • при зверненні до незрячої людини, дайте їй зрозуміти, що говорите саме до неї, як приклад, доторкніться до ліктя або плеча;
  • завжди говоріть напряму до людини, а не до її супроводжуючих;
  • конкретно описуйте перешкоди на шляху, а саме говоріть чітко «увага, сходинки» або «попереду буде бордюр»;
  • інформацію про те, що відбувається навколо, незрячі люди сприймають за допомогою слуху, проте якщо відбувається щось важливе, але не зрозуміле на слух, – опишіть це;
  • якщо ви опинились з незрячою людиною у новому незнайомому для неї приміщенні, обов’язково опишіть його, покажіть, де туалет, кухня та виходи назовні;
  • бажано, щоб незряча людина перебувала у найближчому чи найзручнішому до виходу місці – це пришвидшить її евакуацію. Детально розкажіть людині про особливості приміщення, що можуть нести для неї небезпеку, зробіть акценти на деталях, а саме «в приміщенні є сходи, пороги тощо»;
  •  при описі приміщення говоріть конкретно «праворуч від дверей стіл» (описувати приміщення прийнято за годинниковою стрілкою);
  • якщо ви хочете запропонувати людині сісти, не саджайте її, а покажіть, де розміщена спинка стільця;
  •  незрячі люди чітко запам’ятовують, куди кладуть свої речі, щоб потім їх швидко та легко знайти. Тож дуже важливо не переставляти їх, а у разі необхідності здійснити переміщення речей на інше місце
  • одразу про це повідомте та покажіть, куди саме перемістили;
  •  якщо ви супроводжуєте людину на вулиці, поцікавтесь, як їй буде зручніше йти поруч з вами, а саме уточніть з якого боку, чи потрібно зігнути руку, щоб людина трималася її вище ліктя тощо.

І найважливіше! Перед тим, як надавати допомогу незрячій людині, обов’язково запитайте, чи вона її потребує. Не ображайтесь якщо вам відмовили, адже людина може бути цілком самостійною. Якщо ж вашу пропозицію прийняли, уточніть, як правильно допомогти.

Довідково:

Більше порад та інструкцій, актуальних для людей з інвалідністю, батьків з дітьми, людей старшого віку та їхніх близьких, у тому числі і у воєнний час, читайте у «Довіднику безбар'єрності» https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas .

 Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений план заходів з її реалізації прийнята з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень