Їх іменами названі вулиці громади – Микола Гамалія
🔹 Вулиця Пірогова міста Ватутіне тепер носить ім’я виданого українського мікробіолога і епідеміолога, почесного члена Академії Наук, заслуженого діяча науки, лауреата державної премії – Миколи Федоровича Гамалія.
🇺🇦 Микола Федорович народився 17 лютого 1859 р. в Одесі у сім’ї відставного гвардійського офіцера Федора Михайловича Гамалії. Він був 12-ю дитиною у сім’ї, яка належала до старовинного дворянського роду.
➡️ Дід Михайло Леонтійович Гамалія був лікарем, який першим у царській Росії опублікував результати досліджень щодо сибірки. Один з його предків Григорій Висоцький служив у Богдана Хмельницького, був його послом в Туреччині, де отримав прізвисько "Гамалія", що з турецької означало "могутній".
➡️ У 1880 році Микола Гамалія закінчив Новоросійський університет в Одесі, а у 1883 – військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі. І в цьому ж році Микола Федорович повернувся в рідну Одесу, де продовжує займався проблемами бактеріології туберкульозу і сибірки.
➡️ У 1886 р. працював у Парижі у Луї Пастера, вивчаючи щеплення проти сказу, удосконалив пастерівський метод запобіжних щеплень. У 1886 р. Микола Гамалія разом з Іллєю Мечниковим і Яковом Бардахом організували в Одесі бактеріологічну станцію для щеплень проти сказу.
Микола Федорович визначив основний захід боротьби з чумою - винищення пацюків. Розробляв щеплення проти висипного тифу і туберкульозу.
➡️ У 1910 р. вперше обґрунтував значення дезінсекції для ліквідації висипного і поворотного тифів, ввів термін "дезінсекція". У 1912 р. Гамалія стає керівником інституту щеплень проти віспи імені Дженнера в Санкт-Петербурзі. Займався організацією міністерства народного здоров’я, створенням санітарних органів нагляду, перебудовою водопостачання.
➡️ З 1930 по 1938 років - керував Центральним інститутом епідеміології і бактеріології в Москві.
➡️ У 1939 р. його обрали членом-кореспондентом Академії наук СРСР, а в 1945 році - дійсним членом Академії медичних наук СРСР.
▪️ Помер Микола Федорович Гамалія 29 березня 1949 р. в Москві у віці 90 років.
➡️ Неопублікованими залишилися кілька рукописів, у тому числі "Вірусна теорія раку". В останній статті у Миколи Федоровича є такі слова: "Вища радість для вченого - усвідомлювати, що його праці приносять користь людині".
