ЇХ ІМЕНАМИ НАЗВАНІ ВУЛИЦІ ГРОМАДИ – Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО
🎤 Минулого року провулок Глєбова міста Ватутіне було перейменовано на провулок Кобзаревий, на честь нашого видатного земляка, в місті також є вулиця Шевченка.
🎤 Сьогодні виповнюється 209 років від дня народження славетного Кобзаря.
📚 Тарас Григорович Шевченко - видатний поет, художник, гордість і натхнення українського народу. Про його життя та діяльність написано багато книжок. Та в біографії Кобзаря є й цікаві факти, відомі далеко не всім, зате вони повною мірою розкривають багатогранність характеру і таланту митця.
🔷 Шевченко народився в родині кріпаків, але ще його дід Іван Андрійович, син козака, пам’ятав про вольницю, бо й сам півпарубком брав участь в Коліївщині. Оповідки діда про гайдамаків, руйнування Січі та славне козацьке минуле глибоко вразили малого Тараса.
🔷 У Тарасового діда та батька було подвійне прізвище – Шевченко – Грушівський. Варфоломій Шевченко (троюрідний небіж поета) згадував, що у школі Тараса називали Грушевським. Прізвище Шевченко поет отримав по жіночій лінії, коли його прадід Андрій Безрідний, виходець з козацького Низу, одружився в Кирилівці з Єфросинею, донькою місцевого шевця.
🔷 Григорій Шевченко, батько Тараса, чумакував та возив панську пшеницю до Києва, Одеси тощо. У деякі з цих подорожей він брав із собою свого сина Тараса. Під час однієї з таких поїздок хлопчина відвідав Умань, де, як він знав з розповідей свого діда, гайдамаки вчинили жахливу різанину.
🔷 Ще зі школи всім відомий "Заповіт" Тараса Шевченка, але його батько теж залишив знаменну останню волю, коли наказав нічого не віддавати Тарасові зі свого господарства: "… з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе".
🔷 Тарас віддавав належне своїм колегам з поетичної майстерності – він був у захваті від вірша Якова Щоголіва "У полі", який був покладений на музику і швидко став популярною піснею. Поет і сам любив співати – він мав дзвінкий голос приємного тембру (тенор або баритон з високими теноровими нотами). В його репертуарі переважно були народні пісні центральної частини України, а під час співу він акомпонував собі на гітарі. Його улюбленими піснями були "Забіліли сніги", "Ой не шуми, луже!", "У полі могила з вітром говорила", "Гей, хто лиха не знає", "Ой ходив чумак молоденький сім рік по Дону", "Ой ішов чумак (козак) з Дону".
🔷 Тарас Григорович був людиною середнього зросту. Зберігся «Формулярний список про службу лінійного Оренбурзького батальйону №1» за 1953 рік, у якому зазначено зріст рядового Шевченка 2 аршини і 5 вершків, що дорівнює 164, 46 см.
🔷 Хоча Тарас Шевченко ніколи не був вибагливим до свого одягу, інколи він дозволяв собі носити оригінальні речі, які виділяли його серед оточуючих. Так, ще підлітком він пошив собі шапку – конфедератку – незвичний головний убір для українського села. А на весіллі Пантелеймона Куліша і Олександри Білозерської поет виконував обов’язки боярина у нареченої і дуже запам’ятався гостям своїм червоним вовняним шарфом, враховуючи, що інші учасники весільного балу були одягнені в бальні костюми. Єдиний одяг, що викликав огиду у поета, – це солдатська уніформа. Cолдатське вбрання пригнічувало його.
🔷 У засланні Шевченко брав участь в описовій експедиції на Аральське море (1848-49), як картограф, топограф і гідрограф: робив замальовки та опис узбережжя та островів, проводив заміри глибин, тобто готував матеріали для створення карт-лоцій, які використовувались ще в 60-70 роках 20 ст. На жаль, морські подорожі підірвали здоров’я Шевченка через велику скупченість людей, антисанітарію на шхуні, воду, їжу поганої якості та перебування в мокрому одязі.
🔷 "Почав Кобзарем - закінчив букварем". Цей вислів про творчість Шевченка належить Пантелеймону Кулішу і приводом для нього став вихід у 1861 році "Букваря Южнорусского" – останньої прижиттєвої книжки Тараса Григоровича. Ця книга була написана українською мовою з використанням російських літер і призначалась для навчання грамоти в недільних школах. Буквар Шевченка був найдешевшим з подібних підручників. При цьому, весь наклад (10 тисяч примірників) оплатив сам Шевченко. Для того, щоб знайти необхідні кошти, він розіграв у лотерею відомий нам з дитинства “канонічний” автопортрет у кожусі і смушевій шапці.
🖌 Шевченко як художник. Всього до сьогодення дійшли 835 картин та малюнків Тараса Шевченка в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві. Більшість з них зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Крім того, відомо про 278 втрачених або не знайдених робіт. За високохудожні твори в 1860 році Шевченко отримав звання академіка з гравірування.
☕️ Улюбленим напоєм Шевченка був чай, у який він частенько додавав ром. Історик Микола Костомаров згадував, що за довгими вечірніми розмовами Тарас міг випити з десяток склянок такого коктейлю, але дійсно п’яним він бачив поета лише одного разу.
💕 До останніх днів свого життя Шевченка не полишала надія створити сім’ю. Але ідилія вишневого садку коло хати так і залишилась лише мрією, хоча на своєму життєвому шляху він зустрічав багато симпатичних йому жінок.
💕 Оксана Коваленко. Сусідка Тараса у Кирилівці та його дитяче кохання. Розлучилися в 1829, коли п’ятнадцятирічного Тараса вивезли у Вільно.
💕 З Ядвігою Гусиковською, швачкою польського походження, молодий Тарас познайомився у Вільно.
💕 Колберг, натурниця, з якою Шевченко познайомився під час навчання в Академії мистецтв.
💕 Варвара Репніна. Шевченко товаришував із всією родиною Рєпніних, але найприхильнішою до нього була княжна Варвара, яка в листуванні зізнавалася, що “Шевченко зайняв місце в моєму серці”. Але поет вбачав у ній більше сестру, ніж кохану дівчину – на цьому вони і порозумілися.
💕 Ганна Закревська. Поет познайомився вже з заміжньою Ганною Закревською на балу і тепло згадував про неї і за кілька років після цієї зустрічі: “Славна молодичка і така приємна, що, здається ж, і забудеш, а побачиш, то знов так тебе й тягне”.
💕 Кошиць Феодосія. Під час відвідин свої малої батьківщини Шевченко зустрічався із донькою священика села Кирилівки і збирався одружитись з нею. Феодосія відповідала йому взаємністю, але батьки дівчини були категорично проти шлюбу, як їм здавалося, з нерівнею – колишнім наймитом. Феодосія так і залишилась самотньою.
💕 Агата Ускова. Платонічне кохання митця під час заслання. Агата була дружиною коменданта Новопетровського укріплення. Під час прогулянок вона була рада мати такого співбесідника, як Шевченко, але він ніколи не зізнавався їй про свої почуття. Після того, як трирічний син Ускових несподівано помер, Шевченко став архітектором пам’ятника на його могилці.
💕 Катерина Піунова. Наступна кохана дівчина не мала таких високих моральних якостей, як Агата Ускова. В Шевченкові вона найбільше любила його зв’язки із творчою інтелігенцією, сподіваючись із його допомогою влаштувати свою кар’єру. У відповідь на прохання стати його дружиною, вона й той же день повернула йому непрочитані книжки. Остаточно стосунки між Шевченком і Піуновою зіпсувалися після її інтриг, коли поет намагався влаштувати свою протеже у Харківський театр.
💕 Ликера Полусмак. Покоївка, яка стала нареченою поета. Але найближче оточення поета вважало, що вона йому не пара через її грубу натуру та корисливість, і зробило все можливе, щоб справа не дійшла до весілля. В останні роки свого життя Ликера переїхала до Канева і часто навідувалася на могилу поета.
🔷 Достеменно невідомо, скільки хлопчиків отримали своє ім’я на честь великого українця, а от топоніми порахувати дещо легше. В Україні існує 25 варіацій назв міст, селищ та сіл, присвячених Шевченкові: Тарасівка, Шевченкове, Тарасівці, Тарасо-Григорівка, Кобзар тощо. В цілому ім’я митця мають 352 населених пункти.
🔷 Деякі космічні тіла також отримали свою назву на честь поета: в 1975 році один з кратерів на Меркурії став називатися “Шевченко”, а в 1982 році було затверджено назву “Кобзар” (2427 Kobzar) для астероїду, який рухається між орбітами Марса та Юпітера.
🎤 Пісенна спадщина Шевченка налічує сотні пісень – від романсів до рок –композицій. А під час буремних подій, свідками чи учасниками яких ставали українці, звичні рядки його поезії набувають особливого значення.
🎤 Найбільший портрет Тараса Шевченка площею понад 500 м² було намальовано в Харкові у жовтні 2014 року на стіні 17-поверхівки. Це графіті за адресою проїзд Садовий, 30 занесене до Книги рекордів України. Силует зображення малювали по ночах більше двох тижнів. На втілення задуму художників знадобилось близько 900 балонів аерозольної фарби. Для графіті творчою групою Kailas-V обрано портрет пензля Івана Крамського. Ширина готового малюнка становить 12 метрів, а висота – 43 метра.
