Їх іменами названі вулиці громади – УСТИМ КАРМЕЛЮК
🔷🔶 В нашому місті вулиця Добролюбова тепер носить ім'я українського національного героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813–1835 роках проти національного і соціального гніту - Устима Кармалюка.
🔷🔶 Народився Устим Якимович 10 березня 1787 р. у с. Головчинці (нині с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області) в селянській родині. Служив у поміщицькому домі, але 1812 р. за провину був відданий поміщиком у солдати.
🔷🔶 1813р. У. Кармелюк разом з Д. Хроном дезертирував з уланського полку, що перебував у Кам'янці-Подільському. Повернувшись до рідних місць, зібрав селянський загін, що діяв у Літинському, Летичівському, Олегопільському і Проскурівському повітах Подільської губернії. Повстанці здійснювали напади на поміщицькі маєтки, а захоплене майно роздавали бідним.
🔷🔶 1814 р. Устим Кармелюк був спійманий і доставлений до Кам’янця-Подільського, де військовий суд засудив його на побиття шпіцрутенами. Після покарання його було відправлено для проходження військової служби до Криму, проте по дорозі йому вдалося втекти.
🔷🔶 Упродовж наступних трьох років він продовжував очолювати повстанський загін, а 1817 р. разом із кількома побратимами знову потрапив до рук властей. Військовий суд виніс Кармелюкові смертний вирок, який було замінено на побиття батогами, таврування й довічну каторгу. Однак йому разом із Д. Хроном знову вдалося втекти. У Балтському повіті вони сформували новий селянський загін, який згодом перейшов до Літинського повіту.
🔷🔶 1822 р. Устима Кармелюка втретє було спіймано і заслано до Сибіру, однак у 1825 р. він утік з каторги й повернувся на Поділля. В 1827 р. Кармелюк був заарештований вчетверте і відправлений до Сибіру, а близько 200 повстанців покарані батогами й віддані в солдати. Проте 1829 р. він знову здійснив втечу.
🔷🔶 З поверненням Кармелюка повстання набуло нового розмаху. На початку 30 -х років XIX ст. селянські загони діяли по всій території Поділля, а також у деяких районах Волині, Київщини та Бессарабії. Кількість повстанців сягала 20 тис.
🔷🔶 Наприкінці 1830 р. Кармелюка вже вкотре було спіймано, проте і цього разу йому вдалося втекти. Для розслідування дій повстанців і придушення селянського руху восени 1833 р. російська адміністрація створила спеціальну комісію в с. Галузинцях (нині Деражнянського району Хмельницької області).
🕯 Загинув Устим Якович Кармелюк 22 жовтня 1835 р. в с. Шляхові Коричинці, що на Хмельниччині, від пострілу шляхтича Рутковського. Похований у Летичеві.
