Їх іменами названі вулиці громади – ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА

Дата: 16.05.2023 10:09
Кількість переглядів: 95

Вулиця Глінки міста Ватутіне тепер носить ім’я українського письменника, поета, перекладача, громадського і політичного діяча – Тодося Осьмачки.

Фото без опису

✨ Теодосій Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р. в с. Куцівка на Київщині (нині Черкащина Смілянський район) в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара.

✨ З великого гурту своїх дітей батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові — Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду вчителював у народних школах.

✨ В українську поезію прийшов на початку 20-х років XX ст. Перший твір поема "Думи солдата" (1916), спрямований проти російського царату і тодішньої війни, - до нас не дійшов. За написання і поширення твору серед вояків потрапив під військово-польовий суд. Від розстрілу врятували жовтневі події 1917 року. Брав активну участь у національно-державному відродженні України, вчителював, багато писав.

✨ Відомо, що Тодось Осьмачка навчався в Київському інституті народної освіти. У 1922 - 1925 роках належав до "АСПИСу" ("Асоціація письменників"), потім - до угруповань "Ланка» й "Марс", куди входили І. Багряний, Г. Косинка, В. Підмогильний, Є. Плужник та ін. Перша збірка "Круча" вийшла друком 1922 р. Поет відроджував фольклорну традицію, яку витісняли поети революційного пафосу. Погляд Т. Осьмачки найчастіше звертався до села, він бачив його животіння (збірки "Скитські вогні", 1925; "Клекіт", 1929).

✨ З 1930 р. влада систематично переслідувала поета, кілька разів його заарештовували, допитували, близько 10 років провів у будинку для божевільних. Потім втеча в село, повне забуття й мовчання. То були роки голодомору, арештів, тотальної наруги над селянством. Очевидно, багато з тодішніх вражень увійшло до його повісті "План до двору", в якій оживають страхітливі картини голоду. Саме тут, на селі Тодось Осьмачка переклав Шекспірових "Макбета", "Генріха IV".

📚 1942 р. він з'явився у Львові. У 1943 р. тут вийшла його поетична книжка "Сучасникам", у якій було зібрано твори, написані впродовж цілого десятиліття. Того ж року залишив Україну й виїхав на Захід, написав і видав багато своїх праць. В еміграції належав до МУРу (Мистецького українського руху), а також до oб'єднання українських письменників в екзилі "Слово".

📚 1947 р. написав поему "Поет" автобіографічний твір, який присвятив батькові. Водночас це поема політична й історична. Чи не вперше в українській поезії маємо твір, де тема України поставлена як тема космічна, твір, що підносить справді планетарні проблеми й загадки людського буття.

📚 Публікуються також збірки поезії "Китиці часу" (1953), "Із-під світу" (1954). Т. Осьмачка — автор повісті "Старший боярин" (1946) своєрідного гімну українському небу й сонцю.

📚 Потім були опубліковані "Ротонда душогубців" (1956) та її англомовний варіант (1959) і багато розкиданих по газетах і журналах оповідань, спогадів, статей, афоризмів.

📚 У прозі Тодось Осьмачки нерозривно поєдналися яскрава метафоричність, гротеск, міфологічна наповненість і ота невловима якість, яку узагальнено називають українським менталітетом.

📚 Прикутий тяжкою хворобою до ліжка, поет планував укласти збірку "Людина між свідомістю і природою", але пережите стало причиною тяжкого душевного зламу.

🕯 Помер 7 вересня 1962 р. у психіатричній лікарні поблизу Нью-Йорка. Похований на православному кладовищі святого Андрія Саут-Баунд – Брук, що у Нью - Джерсі.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень