Їх іменами названі вулиці громади – СОФІЯ ТЕРЕЩЕНКО
Вулиця Чайковського села Юрківка тепер носить ім’я української художниці, фольклориста, етнографа Софії Терещенко, 136 років від дня народження якої відзначається сьогодні.
Терещенко Софія Мефодіївна народилась 1 серпня 1887 р. в селі Попівка Звенигородського повіту у бідній селянській родині.
Завдяки клопотанням графа Муравйова, який оцінив малюнки юної художниці під час перебування в Україні, вона вступила до петербурзького училища технічного рисування Штігліца, а потім і до Академії мистецтв, яку закінчила у 1907 році отримавши звання академіка.
Мала свою майстерню в Царському Селі, займалась реставрацією картин у художніх галереях, викладала малювання в гімназії.
Після революції, в 1918 р. повернулась в Україну. З 1919 р. вчителювала в Звенигородській 4-класній школі, працювала в комісії, яка описувала замок князя Куракіна в с. Козацькому.
Склала опис всього, що мало музейну цінність. Одночасно мандрувала селами, збирала етнографічний та фольклорний матеріал.
В 1920 році заснувала разом із братами Каленем та Нифонтом у м. Звенигородка художню школу імені Тараса Шевченка.
Зараз художня школа носить ім’я своєї засновниці – Софії Терещенко.
Софія, яка за спеціальністю була портретисткою, викладала графіку, Калень – ліплення, Нифонт – малюнок.
Через два роки, у 1922 році у тому ж будинку, де була художня школа, Софія Мефодіївна заснувала краєзнавчий музей, заповнила його експозиції унікальними експонатами та зразками народного образотворчого мистецтва, зібраними по селах.
З 1927 року – вона дійсний член Етнографічної комісії Всеукраїнської Академії Наук. Її записи весільних традицій в Попівці, обрядів народного календаря, звичаїв, прикмет, переказів та замальовки до них ввійшли до збірника А.Кримського "Звиногородщина з погляду етнографічного та діалектичного" (1928 р.), в додатках до монографії Б.Навроцького "Гайдамаки" ( 1928 р.).
В іншому академічному збірнику під назвою "Матеріали до вивчення виробничих об’єднань" за редакцією академіка А.Лободи випуск ІІ. "Чумаки" що вийшов у Києві у 1931 роцц, було опубліковано матеріал Софії Терещенко про чумаків Звенигородщини, але без вказування авторства.
В роки Другої світової війни безслідно зник Рукопис "Фольклор Шевченкового краю". У фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнографії ім. М.Т.Рильського зберігаються матеріали, зібрані Софією Терещенко. І серед них – збірка «Легенди, перекази, пісні».
В архіві А.Кримського в Національній бібліотеці ім. В.Вернадського можна побачити її збірки легенд, переказів, прикмет, повір’їв, вірувань – всього на шестистах сторінках.
Але, на жаль, цього не можна сказати про її малюнки. Відомостей про образотворчу діяльність художниці дуже мало. Збереглися лише її замальовки.
Багато задумів не вдалося реалізувати – 9 вересня 1929 року Софію Терещенко було заарештовано за “належність до української контрреволюційної організації, що ставила за ціль повалення радянської влади”. Таке обвинувачення було безглуздим, оскільки подібної організації, участь в діяльності якої інкримінували нашій землячці, не було.
Вирок 10 років таборів в березні 1930 року замінили на висилку на 3 роки до Казахстану. В 1935 році новий суд – 3 роки виправних робіт. До Звенигордки Софія Мефодіївна повернулась лише у 1944 році. Працювала оформлювачем у Будинку культури, давала уроки малювання.
🙏 Померла 31 серпня 1948 року. Реабілітована посмертно Постановою Пленуму Верховного Суду УРСР від 15 червня 1973 р.
