Їх іменами названі вулиці громади - ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

Дата: 09.09.2023 09:00
Кількість переглядів: 70

Фото без опису

Вулиця Добролюбова села Юрківка тепер носить ім’я українського письменника, драматурга, громадського діяча, першого класика нової української літератури Івана Котляревського. І сьогодні виповнюється 254 роки від дня його народження.

 

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. Здобувши початкову освіту у місцевого дяка, у 1780 році він вступає до семінарії — єдиного навчального закладу в Полтаві, де наполегливо вивчає стародавні мови, німецьку і французьку, поетику, риторику, а також словесність, античну літературу, зокрема творчість Вергілія, Горація, Овідія, класичне і російське письменство, що безперечно впливало на формування естетичних смаків майбутнього письменника.

 

З 1793 року учителює у поміщицьких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу.

 

Протягом 1796-1808 років Котляревський перебував на військовій службі, у 1806-1812 роках брав участь у російсько-турецькій війні.

 

У 1798 році в Петербурзі без відома Котляревського опубліковані перші три частини поеми «Енеїда».

 

У 1809 році Іван Котляревський сам готує до друку і видає в Петербурзі поему «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложеная И. Котляревським» у чотирьох частинах.

 

У 1810 році Іван Котляревський вийшов у відставку в чині капітана і став наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян у Полтаві. У цій посаді перебував майже до кінця життя.

 

У 1812 р. він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном. У 1813-1814 роках., виконуючи воєнні доручення, виїжджав у ставку російської армії в Дрезден, Петербург, Кременчук. У 1818р. став членом масонської ложі «Любов до істини», був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства.

 

З 1818 по 1821 роки Іван Котляревський працював директором Полтавського театру. Сприяв викупу з кріпацтва актора М. Щепкіна. У 1819 році написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».

 

У 1821 р. Котляревський став почесним членом петербурзького Товариства любителів російської словесності, був скарбником і книгохранителем Полтавського відділення Російського біблійного товариства.

 

В останні роки життя письменник майже не виїжджав із Полтави. В 1827 році обійняв почесну посаду «попечителя богоугодных заведений» (так називали тоді лікувальні заклади, притулки і богодільні). 1834 р. через хворобу залишив службу. Тоді ж продав свою «Енеїду» харківському видавцеві Волохінову, який випустив її вже після смерті автора.

 

Незадовго до смерті відпустив на волю дві сім'ї своїх кріпаків. Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 р. Похований у Полтаві.

 

Творча спадщина Івана Петровича Котляревського — це поема «Енеїда», п’ecu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року…», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо».

 

Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень