Провели Героя в останню земну дорогу
Сьогодні, 24 березня, Ватутінська громада провела в останню путь Сергія Гончаренка який віддав своє життя за рідну землю та за майбутнє кожного з нас у вільній Українській державі.
Попрощатися із загиблим Героєм прийшли рідні, близькі, друзі, керівництво громади, військовослужбовці, духовенство та небайдужі мешканці громади.
На церемонії прощання, яка відбулася на Алеї Слави, щирі співчуття мамі Катерині Степанівні, дружині Людмилі Олександрівні, дітям Валерії і Єгору, брату Олексію всім рідним, близьким, друзям та побратимам Героя висловив міський голова Олександр Заборовець, і додав, що нехай добрий та світлий спомин про хороброго воїна стане сильнішим за смерть та назавжди залишиться в пам’яті кожного з нас.
«Небесне військо поповнив ще один Захисник України, який воював за вільне й незалежне майбутнє України. Віддав за це найдорожче – своє життя. Вічна пам’ять і вічна слава Герою!» - звучало у виступі міського очільника.
Усі присутні ставши на коліна, проводжали воїна в його останній земний шлях, подумки дякуючи за мирне небо над головою.
Заупокійну службу за загиблим Героєм провели священнослужителі Преславної Церкви України, а на кладовищі Сергію востаннє віддали всі військові почесті. На його честь небо гучно пронизав трикратний стрілецький салют.
Сергій Олексійович народився 1 жовтня 1979 року в селі Іванівка Чигиринського району Черкаської області. Здобув середню освіту у Вершацькій школі на Чигиринщині. Потім навчався у Чорноморській спеціальній школі та Великоанадольському технікумі, який закінчив у 2002 році, здобувши професію "технік міського транспорту" та "водій".
Як і належить чоловікові відслужив строкову службу. Одружившись, переїхав до нашого міста.
Працював слюсарем у ТОВ "Променерго" та майстром на цегельному заводі.
25 жовтня минулого року був мобілізований на захист країни від окупантів. Солдат Сергій Гончаренко - позивний "Янич", служив водієм-радіотелефоністом 2-ї стрілецької роти. Ніс службу з високим почуттям патріотизму та відповідальності, проявляючи мужність і відвагу. Сумлінно виконував поставлені завдання та мріяв про перемогу, щоб повернутись до мирного життя. Та війна руйнує плани і забирає найкращих.
Загинув Сергій 4 березня 2024 року під час стримування наступу ворога біля населеного пункту Синьківка Куп'янського району Харківщини.
Серце загиблого воїна зупинилось, але Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо. Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою, який не шкодуючи власного життя захищав наш мирний сон і наше щасливе майбутнє.
Наш Герой назавжди залишиться у наших серцях!
🇺🇦 Слава Україні! Вічна Слава нашим Героям! 🇺🇦
