До 150 річчя від дня народження Марка Черемшини - письменника, драматурга, перекладача, громадського та культурного діяча
📚 13 червня 1874 року в селі Кобаках Косівського повіту (тепер район Івано-Франківської області) у сім’ї селянина народився Іван Семанюк – майбутній письменник Марко Черемшина.
📚 Ще під час навчання в сільській школі Марко Черемшина захоплювався народною творчістю: любив слухати казки, пісні та народні оповідання.
📚 Після закінчення школи 1889 року вступив до Коломийської гімназії, де познайомився з Василем Стефаником та Лесем Мартовичем, які вчилися в старших класах цієї ж гімназії. В роки навчання читав твори російської та української революційно-демократичної літератури, яка була в таємній студентській бібліотеці. Пробував писати вірші на зразок коломийок.
📚 Під час літньої відпуски 1895 року Черемшина написав драму "Несамовиті", яку надіслав на конкурс, оголошений редакцією журналу "Зоря". Але драма лишилася неопублікованою, а рукопис її згинув.
📚 Восени 1896 року Черемшина подався до Відня з наміром вступити на медичний факультет університету. Оскільки плата за навчання була надто висока, він змушений був піти на юридичний факультет.
📚 В університеті Марко Черемшина з головою поринає в літературну і громадсько-культурну діяльність. Він брав активну участь у роботі студентського земляцького культурно-громадського товариства "Січ", заснованого українською студентською молоддю ще в 1868 р., вступає в робітниче товариство "Поступ". Ці товариства влаштовували літературні вечори, дискусії, відзначали пам’ятні літературні дати.
📚 З 1896 р. в чернівецькій українській газеті "Буковина" починають з’являтися перші твори молодого письменника – оповідання, поезії в прозі, художні переклади. В 1899 р. у львівському журналі "Літературно-науковий вісник", редагованому Іваном Франком, було вміщено оповідання "Святий Николай у гарті" та "Хіба даруймо воду", які одразу засвідчили народження талановитого й оригінального письменника. Протягом двох років Марко Черемшина написав ряд оповідань на тему життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. В 1901 р. вони вийшли у Чернівцях окремою книжкою під назвою "Карби".
📚 Після виходу "Карбів" у літературній творчості Марка Черемшини настала перерва. Спочатку він проходив фахову практику у Відні, а з жовтня 1906 року перебрався до містечка Ділятина, де працював адвокатом шість років. У 1912 році він відкрив власну адвокатську канцелярію в м. Снятині, і тут залишився до кінця життя, захищаючи інтереси селян від австро-цісарської і польсько-шляхетської сваволі.
📚 Лише з 1919 року почали з’являтися нові оповідання Марка Черемшини "Село вигибає", "Село потерпає", "Бодай їм путь пропала", "Перші стріли","Верховина", "Ласка", "Коляда", "На Купала на Івана" та ін.
📚 1925 році виходить у Києві збірка новел "Село вигибає" зі вступною статтею Миколи Зерова, до якої увійшли нові переклади і оповідання. Окрилений успіхом, Черемшина активно займається літературною творчістю, готує нову книжку до видання. Але раптова смерть 25 квітня 1927 року обірвала всі його творчі плани. Нові дві збірки оповідань вийшли у видавництві "Книгоспілка" в 1929 році уже посмертно.
📚 Нині в Кобаках у рідній хаті письменника створено музей. Є музей Марка Черемшини і в Снятині, де також споруджено пам’ятник-погруддя.
