"Все життя моє - в літературі" М.Коцюбинський
17 вересня виповнюється 160 років від дня народження українського письменника, драматурга та громадського діяча Михайла Коцюбинського.
Народився Михайло Михайлович 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім’ї дрібного службовця. Його вихованням займалася переважно мати.
Початкову освіту Михайло здобув вдома. З 1875 року навчався у Барській початковій школі, а наступних п’ять років – у Шаргородському духовному училищі. Під час навчання Михайло Коцюбинський не обмежується вивченням лише обов’язкової програми. З особливим захопленням він знайомиться з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Генріха Гейне, Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна.
Готується до вступу в університет. Але хвороба матері, втрата роботи батьком, опікування меншими дітьми — все це змусило юнака рано стати до власного заробітку. Протягом 1882–1892 років Коцюбинський вчителює, дає приватні уроки, займається репетиторством для дітей із заможних родин Вінниці та навколишніх сіл.
У 1890 році у львівському часопису «Дзвінок» друкується його вірш «Наша хатка». А невдовзі побачили світ оповідання «Харитя», «Ялинка».
З 1898 році письменник оселяється в Чернігові, отримавши роботу в земській управі. З 1900 по 1911 роки працює в статистичному бюро губернського земства. Цей період життя і творчості Михайла Коцюбинського особливий, навколо нього гуртується чернігівська інтелігенція.
Михайло Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства «Просвіта» в Чернігові. Поринувши з головою у громадську та просвітницьку діяльність Михайло Михайлович все ж знаходить час та натхнення для написання нових творів, відтак 1906 р. з’являється оповідання «Сміх».
З 1899 року у Львові починає виходити зібрання його творів, завершене сьомим томом у 1913 році.
Останні роки життя великого письменника позначені різким погіршенням здоров’я. З 1909 по 1912 роки Коцюбинський тричі відвідує Італію, куди виїжджає на лікування. Влітку 1910 року, повертаючись з-за кордону, Михайло Коцюбинський заїхав у карпатське село Криворівню. Враження, які охопили від знайомства з побутом, людьми, мовою, традиціями цієї землі, заворожили його. Згодом він ще двічі приїжджатиме у цей край, а свої враження увічнив чудовим твором «Тіні забутих предків» (1911 р.). Здається, це були останні світлі й щасливі миті життя, яке невпинно знесилювалося підступною недугою.
Йому не допомагає лікування в університетській клініці Києва, і 25 квітня 1913 року талановитий письменник іде з життя. Поховано Михайла Коцюбинського в Чернігові на Болдиній горі.
Творча спадщина письменника: Харитя (1891) ,На віру. Повість (1891), Маленький грішник (1893), Помстився (1893), Казка «Хо» (1894), На крилах пісні (1895), Для загального добра (1895), Відьма (1898), По-людському (1900), Дорогою ціною (1901), На камені (1902), етюд «Цвіт яблуні» (1902), Під мінаретами (1904), Сміх (1906), Він іде! (1906), Persona grata (1907), В дорозі (1907), Intermezzo (1908), Дебют (1909), Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910), Сон (1911), Тіні забутих предків (1911), Подарунок на іменини (1912), Хвала життю (1912), Pack-storm, Нюренберзьке яйце, Ранок у лісі, Сім’я Равлюків
