28 травня - Всеукраїнський день краєзнавства
28 травня відзначається Всеукраїнський день краєзнавства, який цього року співпадає із 100-річчям створення Українського комітету краєзнавства. Він присвячений дослідникам історії міст і сіл, районів і громад по всій Україні, популяризаторам історичної і культурної спадщини нашого народу.
Ініціювали встановлення цього свята представники Національної спілки краєзнавців України у 2017 році. Обрана дата пов'язана з проведенням 28 травня 1925 року Першої краєзнавчої конференції всеукраїнського масштабу в м. Харків, на якій було сформовано Комітет краєзнавства України.
Краєзнавство – явище дуже давнє. Першою українською краєзнавчою працею вважають «Повість минулих літ», а її автора – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора – першим краєзнавцем. В Україні краєзнавство набуло особливого поширення, починаючи з 60 років ХХ століття. Свідченням цьому є 26-томна «Історія міст і сіл», видана ще в радянський час, та тисячі видань з історії населених пунктів України, що вийшли друком за роки незалежності.
У час постійних воєн краєзнавці-літописці та кобзарі часто були чи не єдиними трансляторами знань з історії та героїки України, а в часи 300-літньої російської окупації хранителям минувшини вдалося зберегти духовні та культурно-історичні зв’язки між поколіннями українців.
Нині вороги цинічно знищують історичні пам'ятки, об'єкти культурної спадщини, архівні зібрання, пам’ятки археології, вивозять цінні експонати з наших музеїв, щоб в черговий раз вкрасти та приписати собі історію нашої країни.
Але правду не можна знищити. Тому під час війни багато краєзнавців пишуть щоденники та хроніки подій, збирають світлини, свідчення очевидців бойових дій та воєнні артефакти. Адже після перемоги багатьом з них доведеться взяти участь у написанні правдивої, не спотвореної російськими пропагандистами, історії української незалежності та цієї війни, формувати музейні колекції, проводити екскурсії.
Краєзнавцям, військовим, волонтерам та багатьом іншим небайдужим громадянам потрібно буде докласти ще немалих зусиль для того, щоб російський лапоть більше ніколи не топтав української землі.
